Омелян Нестайко
ВЕЛИКІ МІФИ ІМПЕРІЇ
(втеча від власної ідентичності)

СЛОВО ДО ЧИТАЧА   (Зенон Гузар)

ВІД АВТОРА

РОЗДІЛ 1

У нашому суспільстві панує поширений погляд, що колоніальні війни, які веде нині Росія, а також поважні внутрішні проблеми відвертають її увагу від України і тим самим дають нам можливість зміцнитися, утвердити свою незалежність. На жаль, не все так просто, як багатьом здається ...

РОЗДІЛ 2

Бездарність та скорумпованість людей, котрі частково замінили стару партійну номенклатуру в постсовєтський період, знову відкрили дорогу на політичну сцену здавалося б назавжди вчорашнім комуністам. На хвилі загального невдоволення економічним станом у країні і корупцією вони відродили компартійні структури і зайнялися інтенсивною пропагандою, спрямованою на відродження Союзу як єдиного виходу ...

РОЗДІЛ 3

Катастрофа 1991 року, коли від Росії відійшли величезні території в Азії та Європі, повинна була змусити владну еліту задуматися над переосмисленням своєї ролі в новій ситуації і зайнятися врешті внутрішніми організаційними справами, до яких ніколи не мала часу і охоти. Але не дає їй цього зробити занадто зміфологізована державна ідеологія. Імперські міфи про слов'янське походження, приналежність до ...

РОЗДІЛ 4

Теоретична основа російських міфів базується на твердженні, що населення середнього Подніпров'я перекочувало в XI-XII століттях у регіон Волго-Окського межиріччя і дало початок формуванню «великоросійського» народу. Проаналізуємо уважно запропоноване великодержавною історіографією ...

РОЗДІЛ 5

Для російських істориків етнічні проблеми у Волго-Окському межиріччі в початковий період творення нового державного осередку спричиняють постійні неприємності, котрі хочеться обійти. Для цього існував тільки один шлях: опертися на династичну схему, в якій подаватимуться, насамперед, описи діяльності князів, у даному випадку Рюриковичів. Це давало можливість не вникати в етнічні складності Волго-Окського межиріччя ...

РОЗДІЛ 6

Постає ще одне цікаве питання, яке свідомо чи несвідомо залишається поза увагою великодержавної історіографії. Його можна сформулювати так: чи у свідомості керівної верстви Московської держави зберігалась пам'ять про Русь? Чи можна говорити про вплив «київської спадщини» на політику та ідеологію Москви? Це питання висвітлює, зокрема, американський історик професор Гарвардського університету ...

РОЗДІЛ 7

Протягом усього свого існування Росія жила в страху перед національним пробудженням народів імперії. Вона на словах стверджувала неподільну єдність російського народу і так будувала свою історію. Спроби окремих народів розвивати і плекати національні культури (в їхньому розумінні), в даному випадку українську і білоруську, розцінювалися, як посягання на єдність російського народу ...

РОЗДІЛ 8

Принципи побудови російської історії кінця XIX століття все частіше вступали у протиріччя з досягненнями історичної науки, а навіть просто зі здоровим глуздом. Це не залишалося поза увагою тих, хто займався історією східноєвропейських народів, зокрема історією Московщини. Поштовхом для широкої дискусії на цю тему став організаційний з'їзд російських філологів, який поставив назріле питання раціонального укладу ...

РОЗДІЛ 9

Питання походження росіян грунтовно розглянув професор Михаїл Покровський ... Проф. М.Покровський (перший історик-марксист з дореволюційною університетською освітою) опублікував у 1920 р. працю, присвячену історії Росії, яку вітав навіть Лєнін. В запалі ідеологічної боротьби з буржуазними істориками, яку він очолив і вів із залізною послідовністю, були відкинуті усі державницькі старорежимні гальма ...

РОЗДІЛ 10

Висвітлення етнічних процесів на північно-східних землях в офіційній російській історії має свою яскраво виражену лінію: освоювались рідкозаселені землі і то лише мирним шляхом. Поступово кількість нових поселенців збільшувалася, серед них «розчинялись» автохтони. Якщо й виникали конфлікти, то тільки на релігійному грунті і були спрямовані проти насильної християнізації. Цей погляд був настільки ...

РОЗДІЛ 11

Повернемося знову до діда, котрий застиг з пальцем, спрямованим у бік непрошених гостей. Було так чи ні, але факт найменування хліборобів християнами не має аналогів у жодного народу світу. Явно це визначення більшості спроектоване на меншість, на певну групу людей, котрі займалися незвичною роботою ...

РОЗДІЛ 12

Далі простежимо історію такого явища, як община і двір, що не мають аналогів у європейських народів. Подібні, на перший погляд, форми господарювання і співжиття існували давно в Європі, однак вони творилися за іншими принципами і виконували зовсім інші функції. Мав рацію професор Б.Н.Чичерін, стверджуючи, що російська община має «... особливості, котрі випливають з російської історії» ...

РОЗДІЛ 13

У контексті російських проблем особливе місце займає церква. Відірвана від інших православних церков-сестер, вона створила свій закритий світ, у який не допускала ніяких впливів, навіть константинопольського патріарха. Заскорузла у неуцтві і забобонах, російська церква ставилася з неприхованим недовір'ям і ворожістю до інших православних церков і християнських конфесій ...

РОЗДІЛ 14

Приблизно у той час, коли патріарх Нікон проводив церковні реформи, в західній Європі народні маси і частина духовенства піднялися на боротьбу з офіційною церквою ... Коли в Європі боротьба йшла між церковною ієрархією і суспільством із принципових питань, то в Московщині — про несуттєві справи обрядності, а то й в обороні помилок, допущеними малоосвіченими переписувачами ...

РОЗДІЛ 15

Численні єресі виникали також у Московщині. Поверхнева християнізація, аморальні родинні відносини призвели до такої секти, як «хлисти». Секта виникла в час «розколу» у XVII столітті. Вважають, що назва походить від одного з обрядів хлистів, де члени секти б'ють себе («хлєщут») прутами, або від перекрученого слова «христи», яким називали керівників сектантських груп. Своїм корінням секта сягає ще прадавніх ...

РОЗДІЛ 16

Московська церква була тісно пов'язана з державою і впливала певним чином на її ідеологію і політику. Вона підтримувала московську політику на «собирание русских земель» з центром у Москві. Церкві також належить ідея Третього Риму, яка полягала у тому, щоб Московське царство стало центром християнства у тогочасному світі. Після завоювання татаро-монголами Залісся церква зав'язала з ними добрі стосунки ...

РОЗДІЛ 17

Перетинаючи чужий кордон, перше, на що звертаємо увагу, — це не шедеври архітектури, бо їх, як правило, немає близько кордону, а люди, що мешкають на цій землі і становлять її населення. Якщо доля веде нас на північ, через Білорусь, то спостерігаємо більший, ніж у нас, відсоток світловолосих людей, а далі, в Литві, їх стає ще більше. Значно частіше зустрічаються там чоловіки і жінки високого зросту ...

РОЗДІЛ 18

Цікавими є етнокультурні українсько-російські стосунки на побутовому рівні: як народи спілкувалися між собою, наскільки ці стосунки були дружніми тощо, тобто різні сторони міжетнічного співжиття. Необхідно відразу внести корективи до літературного вислову «російсько-українські». Сусідні етноси іменували себе прізвиськами, і якщо бути точним, то треба писати «кацапсько-хохлацькі» ...

РОЗДІЛ 19

Ми простежили історію виникнення російського народу за офіційною історичною літературою. Не обминули народної культури, побуту, релігії, антропології і навіть генетичних особливостей. Завдяки цим даним вимальовується образ народу, основу якого склали фіно-угорські племена, якими оволодів і остаточно зцементував мізерний прошарок завойовників із Русі, підсилений місцевим елементом. У свою чергу, він потрапив під переможний вплив Золотої Орди, від якої навчався великого мистецтва імперської політики ...

©  «Афіша», Львів 2003.  ІSВN 966-8013-13-1.