ПЕРЕДМОВА

Питання, пов’язані зі станом та розвитком мовної ситуації в Україні, тісно переплетені з історією нашої країни, з реальною історією українського народу, з тими демографічними і соціальними процесами, що то кипіли, то загасали на нашій території протягом багатьох десятків і сотень років. Сьогодні ці питання фактично зводяться до одного: чи можна відродити українську мову, не вчиняючи збитку російській мові і навіть захищаючи її, і як це зробити?

Розв’язання цієї проблеми, а вірніше сказати, дилеми, вже майже півтора десятка років так чи інакше хвилює більшість громадян нашої країни. Саме ця дилема лежить в основі зіткнення всіх думок в області реалізації мовної політики в Україні. Тому що одна частина суспільства хотіла б «відродити українську мову», а інша «захистити російську».

Для абсолютної більшості наших співвітчизників ці два завдання, рецепти розв’язання яких періодично пропонують різні політики і громадські діячі, сьогодні уявляються такими, що взаємно виключають одне одного. Однак у дійсності вони не суперечать одне одному. При правильному підході обидва ці завдання можуть ефективно доповнювати одне одного, створюючи почуття соціального комфорту для всіх українців і росіян, що живуть в Україні. Незалежно від того, якою мовою вони розмовляють.

Що ж заважає нам визначити ці самі «правильні підходи», скористатися ними і забути про взаємні підозри? Чи можна усе ж таки відродити українську мову, не вчиняючи збитку російській і навіть захищаючи її?

У цій книзі я спробую без лукавства і хитрощів, спираючи на відому історичну фактографію і статистику, розповісти і чітко показати, що це абсолютно в наших силах. І ми можемо, вирішуючи ці два, на перший погляд, взаємовиключних завдання, домогтися і відновлення історичної справедливості в плані відродження української мови, і дотримання прав конкретних окремих громадян нашої країни, що хотіли б уникнути нав’язування їм тієї або іншої мови як засобу спілкування або виховання й освіти своїх дітей та онуків.

Я адресую цю книгу в першу чергу російськомовним українцям, до яких належу я сам, і від позиції і думки яких здебільшого залежить вирішення цієї проблеми. Я хочу, щоб, читаючи цю книгу, вони пам’ятали, що її автор – людина, що народилася, виросла і продовжує жити на Півдні України. Людина, що має досить типову для наших російськомовних регіонів біографію, набір анкетних даних і родинних зв’язків.

Можливо, для багатьох читачів цілий ряд викладених у книзі фактів і статистичної інформації ввійде в суперечність з тим, що нам викладали в радянській школі. Адже більшість з нас і донині залишається її випускниками, а вона так чи інакше формувала наш світогляд під кутом зору, що був вигідним тодішній політичній системі.

Можливо, на деякому етапі читання написане навіть викличе у вас обурення. Але хочу попередити, що тут усього лише викладено документально підтверджені історичні факти, які раніше приховувались системою. І тому я заздалегідь прошу шановних читачів пам’ятати, що ця книга написана з найкращими намірами і від чистого серця, з бажанням допомогти своїм співвітчизникам і захистити свої права на свободу вибору, і відстояти зневажену історичну справедливість.